Вагітність та пологи

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків
дитини,  опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою
створення   належних   умов   для  її  повноцінного  утримання  та
виховання. 

Перелік документів:

Для  призначення  допомоги  при народженні дитини органу
соціального  захисту  населення за умови пред’явлення паспорта, подається:

  • заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає
    дитина,  що  складається  за  формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  •  копія  свідоцтва  про  народження дитини (з пред’явленням
    оригіналу);
  • заява про відкриття рахунку у банківській установі для отримання державних соціальних виплат.
  • Опікуни  подають,  крім  зазначених документів, копію рішення
    про встановлення опіки.
  • Одному з батьків дитини (опікуну) допомога при народженні
    дитини   призначається   і   виплачується   органами   соціального
    захисту  населення  за  місцем  їх  реєстрації. Допомога може бути
    призначена  за  місцем  фактичного  проживання  за  умови  подання
    довідки    про   неодержання   зазначеної   допомоги   в   органах
    соціального захисту населення за місцем реєстрації
  • Жінки,  які мають зареєстроване місце проживання на території
    України  і  народили  дитину  під  час  тимчасового перебування за
    межами  України,  подають  видані  компетентними  органами  країни
    перебування  і  легалізовані в установленому порядку документи, що
    засвідчують   народження   дитини.  

Допомога  при  народженні  дитини,  яка  народилася  після 30
червня  2014  р.,  надається  у  розмірі  41280  гривень.  Виплата
допомоги  здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми
допомоги   виплачується  протягом  наступних  36  місяців  рівними
частинами (860 грн.).

Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Виплата допомоги припиняється у разі:

  • позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
  •  нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
  •   відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
  • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;
  •   припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
  •  перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
  • усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • смерті дитини;
  • смерті отримувача допомоги;
  •  виникнення інших обставин.

У  разі  звернення  одного  з  батьків  дитини  (опікуна)  за
призначенням  допомоги  при  народженні  дитини  орган соціального
захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна),
з  яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів
державної  влади,  органів  місцевого самоврядування, підприємств,
установ   та  організацій  відомості,  необхідні  для  призначення
допомоги  при  народженні  дитини.